Власне, статус найшвидшої частини світу Індостанська платформа утримує і сьогодні: вона все також рухається на північ, віддаляючись на 5 см в рік. Для порівняння Євразійська тектонічна плита зміщується на не більше, ніж 2 см на рік, що цікаво в тому ж північному напрямку. Цей процес призводить до подальшого нагромадження субконтинентів, що в свою чергу призводить до зростання Гімалаїв і всього Тибетського нагір'я.
Результати дослідження геологів з Массачусетського університету вказують на те, що рух Індії був прискорений двома великими зонами субдукції - зонами, в яких при зіткненні лоб в лоб тектонічних плит, менш щільна з них опускається під іншу вглиб земної мантії. На думку вчених, при такому розкладі та платформа, що занурювалася у мантію здатна буквально тягнути за собою сусідню ділянку земної кори, на якому і розташовувалася Індійська плита.
Зв'язок індійської платформи з зонами субдукції і пов'язане з ними прискорення прекрасно узгоджувалося з результатами комп'ютерного моделювання. За попередніми оцінками вчених загадкове прискорення Індії стало наслідком «нашарування» океанічних плит, яке призвело до фактичного «видавлювання» субконтиненту з початкової ділянки земної кори.
На користь безпосередньо самої гіпотези двох субдукційних зон на території сучасного Індійського океану вказує ціла гряда великих підводних вулканів, які раптово з'явилися близько 80 млн років тому.
Існує також й інша теорія. На думку німецьких геологів причина швидкого руху Індійської плити може критися в її малій (половинній) товщині у порівнянні з іншими платформами, які в давнину складали єдиний суперконтинент, Гондвану.
Джерело: http://wildwildworld.net.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар